Благодійний фонд “Разом” мецената Людмили Русаліної продовжує допомагати тим, хто не з новин знає про війну. Цього разу відправили солодощі в Мар’їнку.
До війни невелика, але заможна Мар’їнка мала статус міста районного значення в області і вважалася донецьким передмістям. Вулиця Зелений Гай межує із Петровським районом Донецька, до якого можна дістатися пішки. На вулиці знаходилася школа-інтернат для дітей-сиріт ім. А.С. Макаренка і мешкало 57 родин, переважно співробітників цього навчального закладу. Вулиця була дещо відокремлена від Мар’їнки, тому мешканці жартома її називали «окремою державою».
Із початком бойових дій влітку 2014 року Мар’їнка опинилася між Збройними Силами України та організованими збройними формуваннями «ДНР», тому постійно піддавалася обстрілам. Майже усі жителі Зеленого Гаю влітку того ж року виїхали до родичів і друзів у надії врятуватися. Вони залишали по домівках майно та речі зі сподіванням швидко повернутися додому після закінчення артилерійських обстрілів. Військовим тоді вдалося відновити контроль над більшою частиною міста, а вулиця Зелений Гай стала лінією фронту, небезпечною для життя. Водночас, ще протягом року місцеві могли навідуватися до своїх домівок, забирати майно і навіть збирали на городах врожай восени 2014-го – під звуки снарядів та канонади. Зараз ситуація дещо краще, проте інколи ще лунають снаряди та нормально жити дуже складно. Працівники фонду вирішили передати у містечко солодощі, аби дітки та старші люди, знали, що про них піклуються.
Благодійний фонд “Разом” мецената Людмили Русаліної продовжує допомагати тим, хто не з новин знає про війну. Цього разу відправили солодощі в Мар’їнку.
До війни невелика, але заможна Мар’їнка мала статус міста районного значення в області і вважалася донецьким передмістям. Вулиця Зелений Гай межує із Петровським районом Донецька, до якого можна дістатися пішки. На вулиці знаходилася школа-інтернат для дітей-сиріт ім. А.С. Макаренка і мешкало 57 родин, переважно співробітників цього навчального закладу. Вулиця була дещо відокремлена від Мар’їнки, тому мешканці жартома її називали «окремою державою».
Із початком бойових дій влітку 2014 року Мар’їнка опинилася між Збройними Силами України та організованими збройними формуваннями «ДНР», тому постійно піддавалася обстрілам. Майже усі жителі Зеленого Гаю влітку того ж року виїхали до родичів і друзів у надії врятуватися. Вони залишали по домівках майно та речі зі сподіванням швидко повернутися додому після закінчення артилерійських обстрілів. Військовим тоді вдалося відновити контроль над більшою частиною міста, а вулиця Зелений Гай стала лінією фронту, небезпечною для життя. Водночас, ще протягом року місцеві могли навідуватися до своїх домівок, забирати майно і навіть збирали на городах врожай восени 2014-го – під звуки снарядів та канонади. Зараз ситуація дещо краще, проте інколи ще лунають снаряди та нормально жити дуже складно. Працівники фонду вирішили передати у містечко солодощі, аби дітки та старші люди, знали, що про них піклуються.