Фільм-переможець ІV Канівського кінофестивалю отримав нагороду від мецената Людмили Русаліної

На три дні Канів став кіноцентром України. 17-19 травня тут уже в четверте пройшов Канівський міжнародний кінофестиваль імені Юрія Іллєнка. Традиційною червоною доріжкою кінофестивалю пройшли відомі кінематографісти, діячі культури та мистецтва. Зокрема, на канівській червоній доріжці можна було побачити Заслужену артистку України Ірму Вітовську, Народну артистку України Марію Бурмаку, лауреата премії «Золота дзиґа» В’ячеслава Довженка, актрису театру і кіно Наталію Потапову, піаніста і джазмена Майк Кауфман-Портнікова, акторку театру і кіно Марину Юрчак, братів-письменників Дмитро і Віталій Капранових, актора театру і кіно Олексія Цуркана та багатьох інших відомих і яскравих особистостей.


Канівський міжнародний кінофестиваль імені Юрія Іллєнка щороку набирає популярності як серед знаних кінематографістів, так і серед початківців. Так, цього року на фестиваль надійшла рекордна кількість кіноробіт — понад 3 тисячі стрічок більш як із 150 країн світу. Це у двадцятеро більше ніж минулого року. Для порівняння, торік на конкурс було подано лише 150 робот.
Традиційно, урочиста церемонія відкриття кінофестивалю пройшла у Канівському міському будинку культури. Тут же протягом усього дня 18 травня глядачам та членам журі фестивалю були представлені стрічки конкурсної програми. У ній цього року змагалися 25 стрічок у 5 номінаціях: «Документальні фільми», «Анімаційні фільми», «Соціальні фільми», «Ігрові фільми» та «Музичні фільми».


Крім того на літньому кіномайданчику ім. Юрія Іллєнка три дні поспіль тривав показ стрічок позаконкурсної програми фестивалю, до якої цього року ввійшло 66 стрічок із 14 країн світу.
Родзинкою першого дня Канівського кінофестивалю став показ українського фентезі «Чорний козак», знятого Владиславом Чабанюком за сюжетом казки Сашка Лірника ;Про вдову Ганну Шулячку, Чорного Козака і страшне закляття;. Сама ж казка народилася з народної легенди, яку письменнику, який родом з Умані, колись розповів батько.
За сюжетом, українка Ганна щаслива у шлюбі і чекає дитину, але її чоловік гине в бою. Донечку доводиться ростити самій, а паралельно – відважувати натовпи шанувальників, адже Ганна – перша красуня села. Одного дня у її житті починають траплятися дивні речі: прокидаючись вранці, дівчина помічає, що за ніч поле зоралося, а огорожа полагодилася ніби сама собою…
Кінокритики зазначають, ;Чорний козак; – повернення до традицій поетичного кіно, прославленого ще Параджановим. І при цьому картина про минуле видається доволі сучасною.


До речі, «Чорного козака» знімали довгих 10 років у Легедзиному Тальнівського району. За час зйомок мало не пів села спробували себе в якості акторів, адже у селян просили одяг та автентичну зброю – тож усе, що є в кадрі – справжнє, козацьке. Саме тому стрічку називають народною.
Саму стрічку глядачам фестивалю презентували режисер та автор сценарію Владислав Чабанюк, виконавиця головної ролі козачки Ганни Марина Юрчак, оператор Микола Кулик та брати Капранови, які зіграли епізодичні ролі у фільмі.
Окрім цього для гостей у залі засідань Будинку рад організатори фестивалю влаштували низку майстер-класів від фахівців кіноіндустрії. Зокрема, «магію» народження кіно усім бажаючим відкривали фотографи, художники з костюму, звукорежисери, актори театру і кіно.
Також у суботу у межах Канівського міжнародного кінофестивалю на набережній Дніпра реалізували соціальний проект «Україна єдина» на підтримку учасників АТО та Операції об’єднаних сил, а також презентували патріотичну стрічку «Салат» від львівських режисерів – Олександра та Дарини Балабай. Перед її переглядом організатори, учасники фестивалю разом з канівськими сім’ями українських захисників готували, власне, салат, яким потім частували усіх бажаючих.
Ввечері цього ж дня канівцям та гостям Канівського міжнародного кінофестивалю презентували показ модних колекцій від молодих столичних дизайнерів.


Завершився кінофестиваль оголошенням цьогорічних переможців фестивалю та їх нагородженням. Так, у номінації «Соціальний фільм» переможцем фестивалю визнано стрічку «Шлях у моєму взутті» британського режисера Коліна МакРейя. У програмі «Документальний фільм» головний приз дістався українському режисеру стрічки «Добрі кекси» Юлії Вакуліній. Кращим анімаційним фільмом цьогорічного фестивалю став «Робот захистить нас» естонського режисера Ніколи Піовесана, а кращим музичним фільмом» – «Beby blue» британського режисера Седона Мейя. У номінації «Ігровий фільм» кращою була картина – «Ехо» українського режисер Марії Головатської.
Головну ж нагороду IV Канівського міжнародного кінофестивалю здобула картина «Месьє Хендерсон» французького режисера Томаса Скохі, що був представлений у програмі «Ігрові фільми». Йому дісталася й головна нагорода від генерального спонсора кінофестивалю — Благодійного фонду «Разом» Людмили Русаліної.
Слід зазначити, що громадська діячка і меценат Людмила Русаліна є хрещеною мамою; низки культурних та благочинних проектів в Україні та за її межами. Так, завдяки її опіці українська публіка побачила сучасну постановку балету;Жизель; хореографа Раду Поклітару, гастрольного туру пам’яті «Манухін 100», щорічного фестивалю для талановитих дітей-сиріт «Щасливі долоні», творчої реабілітації дітей «АТО», конкурсу малюнків та аукціону «Мирна Україна», Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», а також Українського павільйону на Каннському міжнародному кінофестивалі.
Людмила Русаліна зазначає, що дбаючи про культуру, закладається міцний фундамент для української нації.


«Я з радістю підтримую справді знакові культурні проекти. У наш буремний час мистецтво особливо потребує допомоги з боку держави та бізнесу. Культура – це генетичний код нації, наше джерело сили, що допоможе гідно відповісти на виклики часу та досягнути справжнього процвітання», — прокоментувала підтримку Канівського фестивалю Людмила Русаліна.
;Я з радістю сприяю культурним проектам у моєму рідному Черкаському краї. Кінофестиваль імені Юрія Іллєнка у Каневі – один з таких. Культура – це генетичний код української нації, наше джерело сили;, – вважає меценат Людмила Русаліна.
Щороку Людмила Русаліна підтримує десятки соціальних, культурних і мистецьких проектів, що стали знаковими для українського суспільства: фестиваль для талановитих дітей-сиріт «Щасливі долоні», Всеукраїнський проект арт-реабілітації для дітей із прифронтової зони «Україна очима дітей АТО», спільні з Мариною Кінах благодійні заходи для дітей з особливими потребами, численні всеукраїнські та міжнародні фестивалі юних талантів – «Країна щасливих дітей», «Надія Нації», «Міні Міс і Містер України», «Світ талантів», «Святкова подорож зими». Людмила Володимирівна стала меценатом сучасної постановки знаменитого балету «Жізель» хореографа Раду Поклітару, балетів «Спартак» і «Лебедине озеро» за участю світових зірок, кінофестивалю «Молодість» та Українського павільйону на Каннському кінофестивалі у 2018 році, мистецьких акцій «Менухін 100» «Здоров’я, стиль і мода», «Київські лаври», «Я козачка твоя, Україно», «Тарасова гора» – цей перелік щотижня поповнюється новими суспільно корисними справами.
Крім того спеціальні призи IV Канівського міжнародного кінофестивалю імені Юрія Іллєнка отримали стрічки «Останні сусіди» та «Перехрестя війни» українського режисера Євгенія Мельник.
«Родзинками» церемонії закриття цьогорічного Канівського міжнародного кінофестивалю, у якій взяла участь відома акторка Ірма Вітовська, стали виступи української співачки Марії Бурмаки та джазмена Майка Кауфмана-Портнікова.